НА ПЛАНЕТЕ ЗЕМЛЯ ПОСТОЯННЫЕ ВОЙНЫ.
ОНА В БИНТАХ И СЛЕЗАХ.
ЛУЧШЕЙ ЖИЗНЬЮ ЖИТЬ МЫ ДОСТОЙНЫ
НО УТОПАЕМ ВСЕ МЫ В ГРЕХАХ.
СЕРДЦЕ СЖИМАЕТ ПЕЧАЛЬ И ТРЕВОГА-
ЭТИМ ГРЕХАМ НЕ ВИДНО КОНЦА.
ЛЮДИ ЗАБЫЛИ ГОСПОДА-БОГА,
ЛЮДИ ЗАБЫЛИ РОДНОГО ОТЦА.
ОНИ ВОСПЫЛАЛИ ЖАЖДОЙ БОГАТСТВА,
ЗАБЫВ ДРУЗЕЙ,ЛЮБОВЬ И РОДНЫХ
ОНИ ПРОДАЮТ СЕБЯ ДЬЯВОЛУ В РАБСТВО
ЗА НИЧТОЖНУЮ СТОПКУ МОНЕТ ЗОЛОТЫХ.
БЕЗ БОГА СЧАСТЬЯ И РАДОСТИ НЕТУ
И НЕ БУДЕТ У ГРЕШНЫХ ЛЮДЕЙ.
ДОЖДИ ЗАЛИВАЮТ СЕДУЮ ПЛАНЕТУ,
ШАЛЬНЫЕ ПОЖАРЫ ГУЛЯЮТ ПО НЕЙ!
Есть, конечно, Без Бога и счастье и радость. Но они другого порядка: мирские, не стабильны, как сам мир, не совершенны, преходящие.В Боге же радость, мир, покой и счастье истинные и непреходящие. Они настолько отличаются от мирских, как Небо от Земли.
Ответить
василий примак,
Орехово -Зуево РОССИЯ
пишу стихи во славу Господа - Бога нашего,во славу Иисуса Христа,,о родине,о защитниках отечестваю,о природе.о людях хороших,о любви.
Прочитано 5636 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
